Те, що відбувається на Осокорках – це демонстрація пріоритетів міської влади та ілюстрація того, що для неї важливіше: інтереси забудовників та великі гроші чи інтереси киян та екологічне благополуччя міста.
На жаль, поки що все йде до того, що мікрорайон заллють бетоном, знищивши унікальну рекреаційну територію в столиці, що стала домівкою для рідкісних представників флори та фауни. До речі, відповіді від Мінекології, щодо віднесення цієї території до земель природо-заповідного фонду, ми так і не отримали. Все йде до того, що керманичі міста та ті, хто відстоюють інтереси тотальної забудови, планують жити не в цьому місті, а десь далеко закордоном. Наше місто та країну в цілому, вони вважають лише засобом заробітку, а тому експлуатують “на повну”. Скоріше за все, після такої “експлуатації” вони разом з родинами засмагатимуть на узбережжі Монако, рахуючи кошти, “нацаровані” завдяки своєму правлінню. Проте, їм буде абсолютно начхати, як люди непритомніють та задихаються в місті, яке вони перетворили на бетонний мішок.